Ми дедалі частіше звертаємося до штучного інтелекту: шукаємо інформацію, готуємо матеріали, ставимо запитання про події в Україні та світі.
Але важливо пам’ятати: відповідь чатбота — ще не підтверджений факт.
Російська пропаганда активно використовує можливості штучного інтелекту для інформаційного впливу: створює фейкові відео, зображення та повідомлення, імітує українських військових і «звичайних громадян», поширює маніпулятивні наративи через мережі акаунтів у соціальних мережах. Центр протидії дезінформації протягом 2026 року неодноразово фіксував такі кампанії.
Тому правило «мені так відповів ШІ» не може бути доказом достовірності інформації.
Особливо коли йдеться про війну, Збройні Сили України, мобілізацію, діяльність державних органів, обстріли, втрати чи інші суспільно чутливі теми.
Що варто робити?
🔹 перевіряти першоджерело інформації;
🔹 шукати підтвердження на офіційних ресурсах;
🔹 порівнювати інформацію з кількох надійних джерел;
🔹 звертати увагу на емоційні заголовки та повідомлення, які провокують страх, обурення чи паніку;
🔹 критично оцінювати фото, відео та «свідчення очевидців» — вони також можуть бути створені за допомогою ШІ.
Це особливо важливо для освітнього середовища. Використовуючи ШІ у навчанні та професійній діяльності, маємо формувати не лише цифрові навички, а й уміння перевіряти, аналізувати та відповідально використовувати отриману інформацію.
Більше про те, як розпізнавати дезінформацію, фейки й маніпуляції, — в освітньому серіалі «ДезінFAKEція», створеному Центром протидії дезінформації для платформи Дія.Освіта. Курс містить практичні приклади інформаційної війни рф проти України та пояснює інструменти протидії дезінформації.
Переглянути освітній серіал «ДезінFAKEція» на Дія.Освіта
ШІ — потужний інструмент. Але критичне мислення він за нас не замінить.
Перевіряймо інформацію. Навчаймо цього наших здобувачів освіти. І не допомагаймо ворогу поширювати те, що він хоче видати за правду.
