Категорія: Новини

Представники Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області долучилися до відкритого вебінару «Профорієнтація підлітків: коли працює груповий, а коли – індивідуальний формат».

Професійне самовизначення підлітка — це процес, який потребує не лише інформації про професії, а й уважного супроводу, можливості досліджувати власні інтереси, здібності та професійні перспективи.

Під час вебінару учасники розглянули, коли груповий формат профорієнтації є найбільш ефективним, як він допомагає охопити більшу кількість підлітків та раціонально використовувати ресурс фахівця. Групові заняття дають можливість організовувати профорієнтаційні зустрічі, тренінги, практичні вправи та обговорення, створюючи простір для взаємодії та обміну думками.

Водночас особливу увагу було приділено ситуаціям, коли підлітку необхідний індивідуальний супровід. Адже вибір професії може бути пов’язаний із невпевненістю у власних силах, суперечливими інтересами, впливом батьків або однолітків, труднощами у визначенні професійних цілей. У таких випадках індивідуальна консультація дозволяє глибше розібрати потреби конкретної молодої людини та сформувати персональну траєкторію професійного самовизначення.

Одним із ключових висновків вебінару стало розуміння, що груповий та індивідуальний формати не конкурують, а доповнюють один одного. Ефективна система профорієнтації передбачає первинну роботу з групою, виявлення інтересів і потреб підлітків та, за необхідності, перехід до індивідуального консультування.

Для Навчально-методичного центру участь у таких професійних заходах дає можливість відстежувати сучасні підходи до профорієнтації, накопичувати актуальні методики та впроваджувати їх у систему методичного супроводу закладів професійної освіти.

Для закладів освіти отримані знання можуть стати основою для вдосконалення роботи кар’єрних центрів, практичних психологів, соціальних педагогів, педагогічних працівників та інших фахівців, які працюють із молоддю.

Поєднання групових заходів та індивідуального супроводу допомагає зробити профорієнтаційну роботу системною, адресною та результативною, а головне — допомогти підлітку не просто дізнатися про професії, а зробити більш усвідомлений вибір власного професійного майбутнього.

Світлана Головченко
Алла Ващенко

З 1 вересня 2026 року набули чинності нові підходи до організації практичної підготовки здобувачів професійної освіти. Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2026 року № 1071 затверджено Порядок практичної підготовки здобувачів професійної освіти, який визначає механізм організації виробничого навчання, виробничої практики та інших форм практичної підготовки.

Практична підготовка відтепер розглядається як обов’язкова та невід’ємна форма організації освітнього процесу. Її головна мета  формування та вдосконалення професійних компетентностей здобувачів відповідно до освітньої програми.

Однією з ключових змін є посилення ролі освітньої програми. Саме вона визначає строки і тривалість практичної підготовки, а її зміст конкретизується у програмі практичної підготовки. Така програма має містити мету, основні завдання, етапи проходження, самостійну та індивідуальну роботу, форму підсумкового контролю, вимоги до звітної документації та критерії оцінювання.

Змінюється і підхід до співпраці з роботодавцями. Практична підготовка на підприємстві організовується на підставі договору між закладом професійної освіти та суб’єктом господарювання. Строк дії такого договору не може перевищувати п’яти років. Водночас заклад має завчасно формувати перелік підприємств-партнерів, із якими планується проходження практичної підготовки.

Новим є і те, що здобувач професійної освіти може сам запропонувати підприємство або ФОП як місце проходження практичної підготовки. У такому випадку місце має бути погоджене із закладом, а між закладом і суб’єктом господарювання укладається відповідний договір.

Якщо договору з підприємством немає, практична підготовка може бути організована на базі самого закладу професійної освіти  у навчально-практичному центрі, майстерні, лабораторії, на навчальному полігоні чи в навчально-дослідному господарстві. Головна умова  забезпечення повного виконання програми практичної підготовки.

Окремої уваги потребують питання оплати. Виробниче навчання може здійснюватися безоплатно, водночас суб’єкт господарювання може виплачувати здобувачу винагороду або надавати іншу матеріальну підтримку. Якщо ж під час виробничої практики здобувач виконує роботи або надає послуги в межах трудової функції, така практика здійснюється за винагороду на підставі студентського трудового договору.

Також новий Порядок визначає, що обов’язковою формою звітності за результатами виробничої практики є звіт про практику. Його структура та вимоги, а також інші форми звітності визначаються Положенням про організацію освітнього процесу закладу та програмою практичної підготовки.

У зв’язку з новим нормативним регулюванням закладам професійної освіти доцільно провести аудит локальних документів, переглянути програми виробничого навчання і виробничої практики, актуалізувати договори з підприємствами та визначити внутрішній порядок оформлення студентських трудових договорів і звітної документації.

Для зручності керівників і педагогічних працівників НМЦ ПТО у Дніпропетровській області підготував інформаційну карусель у рубриці «Навігатор реформ» https://nmc-pto.dp.ua/navigator-reformy-po/

Головний орієнтир нової моделі практичної підготовки: освітня програма -компетентність – практичне завдання – результат. Саме такий підхід дозволяє зробити практичну підготовку не формальною частиною освітнього процесу, а реальним інструментом формування професійної готовності здобувача.

З 1 вересня 2026 року запроваджено новий механізм визначення посадових окладів педагогічних працівників. Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2026 року №1078 «Про умови оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників».

Для закладів професійної освіти це означає перехід до нового підходу у визначенні посадових окладів: замість тарифної моделі запроваджено систему коефіцієнтів до базової величини.

З 1 вересня 2026 року базова величина становить 28 885 грн, а посадовий оклад визначається за формулою: 28 885 грн × відповідний коефіцієнт = посадовий оклад.

Коефіцієнт залежить від посади працівника, а у визначених постановою випадках — від кваліфікаційної категорії, кількості здобувачів освіти та інших установлених критеріїв.

Що важливо для закладів професійної освіти. Постанова №1078 містить низку норм, які безпосередньо стосуються організації оплати праці у ЗПО. Зокрема:

• для керівників закладів професійної освіти передбачено диференціацію посадових окладів залежно від кількості здобувачів освіти;
• для значної частини педагогічних працівників коефіцієнт визначається з урахуванням кваліфікаційної категорії;
• для майстрів виробничого навчання передбачено перехід від тарифних розрядів до кваліфікаційних категорій;
• для окремих працівників ЗПО за визначених постановою умов передбачені додаткові підвищення посадових окладів на 5% або 10%;
• під час визначення заробітної плати необхідно враховувати передбачені законодавством підвищення, надбавки, доплати та інші виплати;
• установлено гарантію щодо недопущення зменшення заробітної плати педагогічних працівників у зв’язку з переходом на нові умови оплати праці.

При цьому важливо розрізняти посадовий оклад і заробітну плату працівника. Новий оклад є базою для подальшого визначення відповідних підвищень, надбавок, доплат та інших установлених законодавством виплат.

Державним і комунальним ЗПО – звернути увагу! Окремої уваги потребує порядок застосування постанови залежно від джерела фінансування закладу. Для установ і закладів, що фінансуються з державного бюджету, нові схеми посадових окладів застосовуються з 1 вересня 2026 року. Щодо закладів, які утримуються з місцевих бюджетів, постанова містить рекомендацію відповідним місцевим органам застосовувати нові схеми з 1 вересня 2026 року. Тому керівникам комунальних ЗПО необхідно враховувати рішення відповідного органу та умови фінансування закладу.

Що потрібно зробити керівнику. Запровадження нової системи потребує не лише бухгалтерського перерахунку. Керівникам ЗПО варто перевірити штатні посади, кваліфікаційні категорії педагогічних працівників, відповідні коефіцієнти, підстави для встановлення підвищень, надбавок і доплат, а також провести порівняння заробітної плати працівників до та після переходу на нові умови. Особливої уваги потребують майстри виробничого навчання, для яких змінюється підхід до визначення кваліфікаційної категорії та відповідного коефіцієнта.

Ще одна важлива дата – 1 січня 2027 року. Саме з цієї дати передбачено застосування нової схеми ставок погодинної оплати навчальних занять.

НМЦ ПТО підготував практичне роз’яснення щоб допомогти керівникам і педагогічним працівникам зорієнтуватися у нових правилах, у «Навігаторі реформи професійної освіти» підготовлено окремий практичний матеріал https://nmc-pto.dp.ua/navigator-reformy-po/

У ньому розбираємо: як працює нова формула розрахунку, які коефіцієнти застосовуються,  як визначається оклад директора, що змінюється для педагогів і майстрів виробничого навчання, коли можливе підвищення на 5% або 10%, як враховуються надбавки і доплати, що необхідно зробити керівнику закладу.

Нова система оплати праці – це не лише нові розміри посадових окладів. Це зміна механізму їх визначення, яка потребує уважного опрацювання на рівні кожного закладу професійної освіти. Навігатор реформи професійної освіти  пояснюємо зміни та допомагаємо застосовувати їх на практиці https://nmc-pto.dp.ua/navigator-reformy-po/

Щиро дякуємо Junior Achievement Ukraine, Центру суспільного впливу (CPI) та Google.org за можливість для управлінських команд закладів професійної освіти Дніпропетровщини пройти навчання AI Essentials.

Для нас особливо цінно, що це було не навчання «про штучний інтелект», а робота з інструментами, які можна одразу застосовувати у щоденних професійних завданнях.

І маємо чудовий результат – 71 представник адміністративних команд ЗПО області пройшов навчання у трьох потоках.

Дякуємо нашим колегам із закладів професійної освіти за активність, готовність навчатися і пробувати нове – навіть у непростих умовах, у яких сьогодні працює Дніпропетровщина.

Для НМЦ ПТО ця співпраця є частиною значно ширшого завдання – цифрової трансформації професійної освіти регіону. І починається вона не з технологій, а з людей, які готові ними користуватися.

Дякуємо партнерам за довіру, можливості та спільну роботу. Продовжуємо!

Новий навчальний рік набирає темп – і наступний тиждень у НМЦ ПТО у Дніпропетровській області буде насиченим.

У фокусі – діагностика, цифровий розвиток, методична робота та професійна взаємодія.

Вхідне діагностування першокурсників
Готуємо методичний супровід проведення вхідного діагностування навчальних досягнень студентів І курсу з окремих предметів загальноосвітньої підготовки. Його результати мають допомогти педагогам побачити стартові освітні потреби першокурсників і відповідно вибудувати подальшу роботу.

Цифрова зрілість ЗПО
Працюємо над інструментарієм, який дозволить оцінити рівень цифрової зрілості закладів професійної освіти області: критерії, індикатори, анкету та модель узагальнення результатів.

Підтримка здібної та мотивованої молоді
У центрі уваги – залучення здобувачів професійної освіти до науково-дослідницької діяльності в системі МАН та участі в обласній Природничій школі учнівської молоді. 08 вересня працюватиме секція відповідальних за роботу з творчо обдарованою молоддю.

Професійні спільноти – до спільного порядку денного
09, 10 вересня відбудуться професійні зустрічі на секціях заступників керівників, викладачів української мови і літератури та зарубіжної літератури, заступників керівників з навчально-виховної роботи.

«Методичний діалог»
11 вересня зустрічаємося з методистами ЗПО. У центрі розмови – актуальні питання методичної діяльності та те, як зробити її реально корисною для педагога і закладу освіти.

Можливості для розвитку
До 10 вересня готуємо новий дайджест актуальних грантових можливостей для закладів професійної освіти.

А завершимо робочий тиждень зустріччю з активом працівників фізичної культури ЗПО Дніпропетровщини напередодні Дня фізичної культури і спорту України.

Наш принцип залишається незмінним: менше заходів заради заходів – більше роботи, яка дає конкретний результат для закладу, педагога і здобувача освіти.

Стежте за нашими анонсами – про окремі події та можливості наступного тижня розповідатимемо детальніше.

Воєнний стан суттєво змінив організацію освітнього процесу та проведення оцінювань. Водночас система зовнішнього оцінювання продовжує виконувати важливу функцію — забезпечувати можливість вступу до закладів вищої освіти на основі єдиних, прозорих та стандартизованих процедур.

Безпека, доступність, організованість і довіра до результатів оцінювання — саме такі акценти були визначальними під час презентації Дніпропетровського регіонального центру оцінювання якості освіти щодо організації централізованих іспитів в умовах воєнного стану.

Презентаційні матеріали демонструють масштаб роботи з організації НМТ у регіоні. Окремо представлено статистику реєстрації учасників у Дніпрі, Кривому Розі, Кам’янському, а також у територіальних екзаменаційних центрах різних районів області.

Презентація дала можливість побачити не лише особливості проведення оцінювання в сучасних умовах, а й динаміку участі здобувачів освіти Дніпропетровщини у національному мультипредметному тесті (НМТ), результати та виклики, які постають перед освітянами.

З матеріалами можна ознайомитися на сайті НМЦ ПТО та сторінці у Фейсбук Дніпропетровський РЦОЯО за покликанням: https://nmc-pto.dp.ua/zno/, https://www.facebook.com/share/p/1B5mQDWVi3/ .

Ніна СІРЕНКО